Мало хто знає, що в Лодзі діють найбільші групові очисні споруди у всій Польщі, що розташувалися у південно-західній частині Лодзі, на найбільшій міській річці – Нер. До складу групи цих споруд входить низка будівель технічного, технологічного та допоміжного значення, пише сайт lodz-name.eu.
Групові споруди в Лодзі покликані забезпечувати очищення стічних вод, і не лише з каналізаційних місць. Як працюють ці споруди, цікаві факти з їх історії та сучасності – читайте у матеріалі нижче.
З історії лодзьких очисних споруд
Будівництво очисних споруд в Лодзі розпочалося тільки через кілька десятиліть після завершення Другої світової війни. Здавалося б, що їх потрібно було будувати тоді ж, коли відомий інженер Стефан Скрживан облаштував каналізаційну систему в місті, однак на заваді цьому був нелегкий воєнний період та окупація. Під час окупації Лодзі, коли містом керували німці, вони не продовжили розвивати каналізаційну систему, а обмежилися тим, що залишив їм вищезгаданий інженер. Були, звісно, інші очисні станції, однак це були невеликі механічні споруди, які не могли задовольняти всіх потреб міста.
Так-от, будівництво очисних споруд в Лодзі стартувало тільки в жовтні 1974-го року. Перший колектор було зведено тільки у 1990-му році, ще через кілька років було введено в експлуатацію сьомий колектор. Та на цьому будівництво не завершилося – чекала ще довготривала і кропітка праця.
1997-го року тут звели перші закриті ферментаційні камери, що сягали висотою 30-ти метрів. Вони призначені для того, щоб забезпечувати біологічну очистку стічних вод.
Роком завершення будівництва очисних споруд в Лодзі вважається 2002-й, коли добудували лінію біологічної очистки стічних вод, завершили облаштування залів з подачею повітря для мікроорганізмів.
Нові технології та модернізація
Технології очисних споруд в Лодзі постійно оновлюються, щоб забезпечувати належну роботу відповідно до сучасних умов та вимог. Активізувався цей процес після вступу до Європейського Союзу. Так, наприклад, з 2009-го року на очисних спорудах діє установка термічної обробки осаду та відсіву. Завдяки цьому досягається зменшення кількості осаду, що зберігається у шлакових відстійниках.
Варто згадати також про будівництво ТЕЦ у 2004-му році, що стало збільшенням можливостей очисних споруд, передусім, завдяки тому, що новозведена ТЕЦ почала виробляти необхідну кількість електроенергії, що забезпечує практично повністю потреби очисного комплексу.
З 2018-го року у місті Лодзь реалізується програма модернізації очисних споруд в межах проєкту “Управління стічними водами в Лодзі”, що співфінансується європейським фондом. В межах цієї модернізації заплановане будівництво кількох важливих об’єктів – наприклад, установки термічного гідролізу осаду, що має підвищити ефективність зброджування осаду та збільшити виробництво біогазу. Також має запрацювати установка для видалення азоту з фільтратів, що має суттєво зменшити кількість азоту, що генерується під час очищення осаду в стічних водах.
Разом з тим, проєкт передбачає будівництво кількох нових водосховищ та збільшення потужностей кількох ліній біологічного очищення стічних вод.
Живі організми, що допомагають очищенню на спорудах
На очисних спорудах в Лодзі працюють не лише машини та технології, а й інші “помічники”. Так, наприклад, в очищенні стічних вод допомагають живі організми – наприклад, бактерії.
Бактерії стали справжньою знахідкою для очисних споруд в Лодзі. Ці живі мікроорганізми поїдають речовини, що з’являються під час людської життєдіяльності, а також все те, що потрапляє у міську каналізацію. Різні види цих мікроорганізмів працюють по-різному – наприклад, анаеробні бактерії очищують воду в анаеробних умовах, деякі “працюють” тоді, коли є менший доступ до кисню. Аеробні бактерії потребують великої кількості кисню, тому його під тиском закачують у біологічні реактори.
Бактерії у стічних водах – цілком нормальне явище, це той очисник води, що придумала сама природа. У цих водах вони співіснують з іншими мікроорганізмами та утворюють цілий живий організм, який фахівці називають активним мулом. Працівники очисних споруд уважно стежать за кількістю бактерій у воді, і коли за збільшення рівня токсинів зменшується кількість бактерій, додають туди спеціальні препарати, покликані збільшити популяцію корисних мікроорганізмів.
Живуть такі бактерії доволі недовго. Ті, що вмирають, утворюють осад, який виловлюють з вод та транспортують у ферментаційні камери. У ферментаційних камерах в дію вступають інші мікроорганізми – бактерії бродіння. Їхнє завдання – очищувати цей мул, що формується з осаду, та робити його менш шкідливим для навколишнього середовища. Отримана речовина потрапляє у топки вищезгаданої ТЕЦ, де її остаточно спалюють. Однак і це приносить користь місту.
Ще один різновид мікроорганізмів, що допомагає в очищенні стічних вод, – це бактерії, що світяться. Їх штучно розмножують у лабораторіях та успішно застосовують для вимірювання шкідливих домішок у воді.
Справа в тому, що цей вид бактерій є дуже чутливим до різних речовин у воді. Коли вони “відчувають” погіршення якості, починають негайно реагувати на це – випромінюють світло. Коли токсинів у воді стає більше, мікроорганізми випромінюють менше світла, що дозволяє дослідникам аналізувати та контролювати якість.
Перед застосуванням бактерій їх зберігають у спеціальних морозильних камерах. Потім їх дістають та розморожують, і вони оживають у сольовому розчині. Після цього їх занурюють у воду та за допомогою спеціального приладу вимірюють рівень світла, що випромінюють бактерії. Таке світло не може побачити людина.
Варто зауважити, що ці бактерії ще жодного разу не сигналізували про погіршення води в Лодзі. Завдяки мікроорганізмам вдається підтримувати систему моніторингу та постачати місто якісною водою.
Електрика та тепло, що отримує Лодзь завдяки стічним водам
Як ми вже зазначили вище, під час очищення стічних вод на цих спорудах утворюються відкладення, з яких тут отримують користь. З цих відходів утворюється біогаз, який є паливом для виробництва електроенергії та тепла. Таким чином, групові очисні споруди отримують власні енергоресурси, які, до того ж, є екологічними.
Такий біогаз утворюється під час метанового бродіння осаду стічних вод, що відбувається у чотирьох ферментаційних камерах. Там вони постійно перемішуються та нагріваються, тоді відбувається процес бродіння метану, що займає близько місяця. Тоді отриманий осад спалюється та віддає енергію, а теплоелектростанція виробляє електроенергію та тепло через спалювання біогазу.
Як свідчать дані на офіційному сайті очисних споруд, таким чином вдається отримати до 8 мільйонів кубометрів біогазу на рік. Також дослідники зазначають, що електроенергія, отримана внаслідок спалювання біогазу, здатна забезпечувати енергопотреби близько 2,5 тисяч домогосподарств.
Таким чином, вдається не тільки отримувати електроенергію та тепло, а й дбати про навколишнє середовище – немає потреби вивозити відходи у вигляді осаду на окремі звалища.
