Серед великої кількості садів та пишних парків в Лодзі особливе місце займає парк імені Адама Міцкевича – величезна зелена локація з площею у майже 50 гектарів, яка має тривалу та цікаву історію. Парк імені Адама Міцкевича було закладено ще кілька століть тому і за багато років існування він перетворився в одне з найулюбленіших місць для прогулянок як для мешканців Лодзі, так і гостей міста, пише сайт lodz-name.eu.
Якою була історія парку, що тут можна побачити та інші цікаві факти про зелену локацію – читайте у матеріалі нижче.
Коли парк почав процвітати, або локація під егідою фабриканта Юліуша Гейнцля
Коли було точно закладено сучасний парк імені Адама Міцкевича – достеменно невідомо. З міських архівів знаємо, що колись на цій території розташувалися село та оборонна фортеця, звідки попереджали населення про загрозу нападу ворогів. Згодом ця місцевість перебувала у власності багатих польських шляхтичів. Мабуть, саме в ті часи локація і отримала вигляд парку, хоч перший міський парк було закладено значно пізніше.
Наприкінці дев’ятнадцятого століття тут вже було облаштовано справжній парк, який перейшов у власність відомого лодзького фабриканта Юліуша Гейнцля. Той придбав пишну зелену локацію на аукціоні, мріючи звести тут величний палац.
Так і сталося – у 1890-х роках на мальовничій території парку постав палац у стилі італійського Відродження. Велична споруда стала маєтком фабриканта, але стала доволі дорогим задоволенням – вартість будівництва сягала більше 60 тисяч рублів. Юліуш Гейнцль обрав для себе чи не наймиловиднішу ділянку парку – кінець липової алеї, неподалік від ставків.
У період, коли парк перебував у власності фабриканта, він зазнав чи не найбільшого розквіту. Уважний Гейнцль дбав про те, щоб навколишня територія милувала око, тому неподалік від палацу облаштували фонтан, відкрили зоопарк та заклали пишний фруктовий сад.
В цей же час була здійснена перша реконструкція парку, в ході якої було зведено численні сходи, облаштовано фонтани, багато містків через численні водойми. Тоді у парку також було висаджено чимало екзотичних дерев – це був своєрідний “тренд” серед фабрикантів, які часто привозили до міста на територію своїх маєтків екзотичні тварини, рослини та іншу дивину. На жаль, сучасний відвідувач побачити ці дерева не зможе – вони не збереглися до наших днів.
Парк у власності міста
Після смерті фабриканта і палац, і парк перейшов у власність до його дітей, однак старший син, фабрикант Теодор Гейнцль, викупив її в інших спадкоємців та взявся самостійно правити величезною територією. Це йому вдавалося недовго – родина Гейнцлів зазнала фінансового краху через марнотратство та недалекоглядність наслідників фабриканта, тому згодом палац разом з пишним парком довелося продати. З 1938-го року колишній маєток фабрикантів опинився у власності міста, яка облаштувала тут краєзнавчий музей.
Доволі складним для парку був період Другої світової війни, коли у палаці розташувалися польські військові і німці вирішили бомбардувати маєток. Тоді сама будівля була суттєво пошкоджена, а чимало військових загинуло. Згодом на цьому місці облаштували валун пам’яті людей, що тут загинули.
На цьому німці не зупинилися. У період окупації міста вони повністю керували парком, значно його перебудували, зруйнували чимало прогулянкових алей. Також у період німецької окупації було знищено багато паркових ставків.
Після Другої світової війни парк буквально “ожив”. Тут облаштували спортивні споруди, встановили парашутну вишку, звели модельну трасу та посадковий майданчик. Згодом територію парку розширили за рахунок приєднання навколишніх сількогосподарських угідь.
У наш час парк імені Адама Міцкевича – чудове місце не лише для прогулянок, а й для занять спортом. Тут можна пограти у волейбол, баскетбол та футбол, побігати чи покататися на велосипеді.
