Лодзь – не тільки велике промислове місто з розвиненою інфраструктурою та постійним розвитком, а й місто з багатьма чудовими зеленими локаціями. Парки та міські сади в Лодзі почали заклади ще за часів діяльності знаменитих фабрикантів, які дбали не лише про власне збагачення, а й про активну розбудову міста, пише сайт lodz-name.eu.
Одним з найгарніших та найстаріших парків Лодзі є парк Хеленув (Хеленувський парк). Чим особлива чудова зелена локація в місті та цікаві факти з історії парку – читайте у матеріалі нижче.
Все почалося з… пивоварні
Історія Хеленувського парку бере свій початок з другої половини дев’ятнадцятого століття і пов’язана з діяльністю Карла Анштадта. Карл Анштадт – доволі знакова постать в історії індустріальної Лодзі, адже саме він став засновником першої промислової пивоварні в місті.
Так-от, сімейство Анштадтів було не місцевим. Карл переїхав в Польщу з Саксонії у тридцятих роках, а через кілька років опинився в Лодзі – овіяному історіями про справжній “Клондайк” для фабрикантів місті, де кожен намагався знайти успіх та славу. Тут підприємець спершу заснував друкарню, потім фарбувальню, а згодом і пивоварню.
З часом довкола пивоварні, де був також розташований будинок сім’ї Анштадтів та будинки для робітників виробництва, підприємець почав скуповувати прилеглі території. Так, за два десятиліття територія заводу збільшилася у п’ять разів.
Після смерті підприємця завод перейшов у власність його трьох синів, які і вирішили закласти на великій, багатій та зеленій території парк. З цією ідеєю брати Анштадти звернулися до магістрату і в 1881-му році отримали дозвіл на облаштування парку довкола пивоварні. Під парк було виділено 12 гектарів землі.
До закладення парку брати підійшли дуже серйозно. Було вирішено продумати проєкт, над яким працювала відома у Лодзі на той час берлінська компанія “L. Späth”, якій належить робота ще над кількома місцевими парками.
Через доволі короткий час занедбана, поросла чагарниками та деревами територія перетворилася на чудовий, пишний парк. Зусиллями компанії “L. Späth” тут з’явилися численні ставки, фонтани, мальовничі алеї та навіть запрацював один з перших зоопарків в Лодзі.
Парк не для кожного
У період від заснування до початку Першої світової війни парк Хеленув був не таким популярним серед звичайних містян. Причиною в цьому було те, що для того, щоб туди потрапити, потрібно було оплатити вхідний квиток, що коштував тридцять копійок. На цей час це була немаленька сума, тому відвідувати пишний парк могли виключно заможні мешканці Лодзі.
Власне, завдяки цьому парк дуже швидко набув слави як модне місце для “показухи” міської еліти. Оскільки вхід сюди був платним і місцева знать радо платила за вхід, щоб побачити модну локацію, парк був доволі прибутковим. Це дозволяло власникам зеленої ділянки активно дбати про розбудову та розвиток парку. Вони вкладали чимало фінансів у те, щоб організувати якомога більше атракцій для відвідувачів. З часом в парку почали проводити мистецькі виступи, кінопокази та навіть влаштовувати спортивні змагання.
Згодом у парку постав ресторан під відкритим небом, який буквально притягував відвідувачів, тому дуже швидко він став замалим для всіх гостей і було зведено ще один заклад громадського харчування. Рік за роком у парку з’являлося все більше атракцій – почала працювати кондитерська, оглядова вежа, спортивний зал та навіть театральний павільйон. Тут влаштовували часто вечірки для знаті, які завжди завершувалися феєрверками.
З роками збільшувалися також колекції зоопарку, що діяв на території парку. У 1892-му році сюди привезли тюленів, антилоп, лемурів з острова Мадагаскар.
Знаковою подією в історії парку та загалом міста Лодзь був старт проведення перших в місті кіносеансів з використанням винаходу від Томаса Едісона. Так, з 1896-го року тут почали показувати різнотематичні короткометражні та повнометражні стрічки. Сеанси відбувалися практично кожного дня.
Додало популярності місцю і збільшило його доступність проведення трамвайного маршруту, який вів практично до воріт парку.
Початок багаторічного занепаду парку, або як “жила” місцевість під час двох світових воєн
Та процвітання парку Хеленув тривало недовго. Першим ударом став початок Першої світової війни, яка принесла чимало руйнувань. Жахи першої окупації міста назавжди залишилися трагічною частиною історії Лодзі. У той час суттєво постраждав і парк, який зазнав суттєвого спустошення, навіть попри те, що деякі атракції продовжували свою роботу.
У міжвоєнний період місцева влада намагалася відновити парк та повернути його до довоєнного стану. Однак це було доволі складною та тривалою справою. Повоєнне місто довго звикало до нового життя, а розграбовані підприємства та безробіття створювали доволі сумну атмосферу. Тим не менше, у перші роки вдалося провести декілька важливих спортивних подій в парку – наприклад, Національний чемпіонат Польщі з тенісу у 1922-му році.
Згодом почалася Друга світова війна, яка встала на заваді поступовому відновленню парку. Тоді на цій території, фактично, осілася армія – військові керували містом і диктували умови, через що парк не мав змоги розвиватися.
Парк у повоєнні роки
Тільки після Другої світової війни парк став власністю міста, тоді ж і отримав свою сучасну назву. Така назва походить від назви місцевості, стверджують історики. Однак є ще одна версія, згідно з якою парк отримав свою назву на честь дружини одного з братів Анштадтів – перших власників і засновників мальовничого парку.
Після того, як парк Хеленув опинився у власності міста, місцева влада вирішила відкрити його для всіх охочих. Було скасовано плату за вхід на територію парку, саму територію розділено на дві частини для зручності відвідувачів – спортивну та відпочинкову. Однак на цьому позитивні зміни завершилися – наступні роки були часом занедбання парку.
Спершу тут закрили зоопарк, демонтували концертну сцену, знесли пристань та зруйнували огорожу. Суттєво збідніли у той час зелені насадження. Якщо ще у перший час на території парку намагалися повернути частинку минулого життя (проводили концерти, влаштовували масові заходи, спортивні події тощо), то надалі і цього не було.
Тривалий час про парк ніхто не дбав і не доглядав за пишними зеленими насадженнями. Здавалося, що ця територія ніколи не поверне собі минулої слави.
Парк у сучасності
Аж до 1990-х років парк Хеленув був повністю занедбаним, особливо постраждали водойми та зелені насадження. Тільки у цей час на парк звернули увагу і взялися за його відновлення.
Так, було здійснено велику модернізацію – передусім, взялися за реконструкцію ставків та алей, зведено новий дитячий майданчик, проведено освітлення головних доріжок парку. Також влада відновила браму на в’їзді до парку, а на місці зруйнованого фонтану встановила пишну клумбу.
Такі зусилля дали свої результати – у наш час парк Хеленув є одним з найкрасивіших у місті, навіть попри те, що тут вже не можна побачити пам’яток часів дев’ятнадцятого століття. Натомість парк тішить відвідувачів доглянутістю та великою кількістю пишних зелених насаджень – тут росте чимало дерев, що є пам’ятками природи.
