Живучи у великому промисловому місті, дуже часто хочеться опинитися десь подалі від галасливих вуличок, буденності та великих будинків. Іноді для того, щоб побути наодинці з собою та погуляти на природі, не потрібно їхати далеко за межі рідного міста – достатньо завітати у наймальовничіші його куточки, якими є парки та сади, пише сайт lodz-name.eu.
У Лодзі, попри славу потужного промислового міста, є чимало зелених куточків – парків та садів, де можна відпочити, зайнятися спортом чи навіть влаштувати пікнік.
Ловіть добірку найкрасивіших лодзьких парків та садів для прогулянок.
Парк Źródliska
Розпочнімо нашу прогулянку популярними парками Лодзі з найстарішого та одного з найбільших міських парків – Źródliska. Якщо в минулому це був один великий парк, то у сучасності він розділений надвоє – Źródliska І та Źródliska ІІ.
Парк було закладено ще у першій половині дев’ятнадцятого століття, і тривалий час це був єдиний міський парк. Тоді, у перші роки існування, парк більше нагадував ліс – це був потужний зелений масив, де рясніли вільхи, дуби, граби, липи та смереки. Спершу на території було облаштовано лише дві прогулянкові алеї, стояло кілька лавочок та альтанок.
Чимало зусиль до облаштування території і перетворення її з практично занедбаної лісистої ділянки до вигляду парку доклав відомий лодзький фабрикант Кароль Шайблер. Саме він подбав про першу інвентаризацію дерев на території парку, облаштував там сцену, де у святкові дні грав оркестр. За часів Шайблера у парку організували першу садівничу виставку, звели виставкові павільйони, суттєво розширено прогулянкові алеї тощо.
У наш час парки Źródliska І та Źródliska ІІ є улюбленими локаціями для прогулянок містян. Тут можна не лише побачити найцінніші дуби Лодзі та інше багатство флори, а й цікаво провести час. Так, наприклад, у парку Źródliska І облаштовано шахові столи для любителів давньої гри.
Парк імені Юзефа Понятовського
Парк імені Юзефа Понятовського – один з найбільших та найдавніших лодзьких парків, площа якого сягає понад 40 гектарів. Його було закладено ще на початку двадцятого століття, а свою сучасну назву він носить з 1917-го року.
Велика зелена ділянка має доглянутий і цікавий вигляд. Її облаштовано за оригінальним планом, вона є симетричною та правильної з точки зору форм, має багато гарних алей, затишних зелених куточків та галявин. У плануванні парку втілено цікавий задум – поєднано елементи природних англійського та французького парків.
На жаль, в історії парку було чимало трагічних сторінок. Так, колись тут стояв пам’ятник Станіславу Монюшку, який знищили німці. Під час Другої світової війни парк був зачинений для поляків та євреїв, німці в той час вирубали більшу частину хвойних дерев на території парку, ліквідували сад на території.
У наш час парк імені Юзефа Понятовського – чудова локація для прогулянок та активного проведення часу. Так, у 2008-му році у північно-східній частині парку було облаштовано першу велосипедну доріжку з перешкодами різного рівня труднощів на ділянках, аби велосипедисти, які так полюбляють цей парк, мали змогу повправлятися у їзді.
Сама ділянка має дуже багату флору. На території парку росте 14 дерев, які визнано пам’ятками природи, а посеред нього обов’язково потрібно побачити ставок з острівцем, на якому облаштовано сад з жоржинами.
Парк 3 травня
Ще одна чудова зелена локація для прогулянок та проведення дозвілля – парк 3 травня, історичний міський парк, закладений у 1915-му році. Парк є залишком старого лодзького лісу, який суттєво постраждав під час Першої світової війни. Тоді велику частину лісу знищили, а на вцілілій ділянці вирішили створити парк.
Західну частину парку перебудували, звівши на території чимало об’єктів для занять спортом. Так, наприклад, на території парку 3 травня було облаштоване футбольне поле та дитячий майданчик, бігову доріжку, тенісні корти тощо. У міжвоєнні роки парк виконував багато рекреаційних функцій і активно розвивався, тут часто влаштовували літні табори для місцевої молоді та проводили цікаві спортивні події.
У 1930-х роках на території парку облаштували ставок, ще через кілька років звели Йорданський сад, призначений для дозвілля дітей, однак який, на жаль, не зберігся до наших днів – у 1990-х роках його ліквідувала міська влада.
У наш час парк практично не змінив своє призначення – він досі є важливою рекреаційною територією в межах Лодзі, де можна гарно та активно провести час. На початку двадцять першого століття тут почав працювати сучасний великий спортивний зал фізкультурно-оздоровлювального центру. Зараз парк займає територією з площею у понад 23 гектари, де ростуть дерева, що занесені до переліку пам’яток природи.
З 2014-го року весь парк 3 травня занесено до реєстру пам’яток.
Парк імені Юзефа Пілсудського
Парк імені Юзефа Пілсудського (Park na Zdrowiu) – ще один історичний міський парк, який вважається найбільшим парком в Лодзі. Він простягнувся на величезній земельній ділянці з площею у понад 188 гектарів, однак у минулому його територія була ще більшою – під час Першої світової війни вона скоротилася з 400 до 115 гектарів.
У 1920-х роках колишню лісову ділянку почали облаштовувати, висадили за кілька років понад 300 тисяч дерев, викопали на території водойми, почали облаштовувати спортивні майданчики. У 1930-х роках на території парку розпочав роботу зоопарк. Окрім того, це був один з перших міських парків, де діяла парашутна вежа.
У наш час на території парк імені Юзефа Пілсудського має не тільки важливе рекреаційне значення, а й історичне. Тут можна побачити кілька пам’ятників – наприклад, пам’ятник Подвигу Революції, встановлений на пам’ять про розстріляних революціонерів 1905-1907-х років, а також Меморіальний пам’ятник лодзьким революціонерам – борцям за свободу, що встановлений на пагорбі Незалежності у 2019-му році.
Основну частину парку імені Юзефа Пілсудського становлять звичайні породи дерев, однак у дендрологічному саду, облаштованому на території парку, можна побачити унікальні рослини, і навіть рослини, які практично не ростуть у цій кліматичній зоні.
Також до складу парку входять ботанічний та зоологічний сади, парк розваг, заповідник та спортивні майданчики. Це чудова рекреаційна ділянка в Лодзі, де кожен зможе знайти для себе цікаве заняття та відпочити від галасу міських вуличок.
Парк імені Юліуша Словацького
Парк імені Юліуша Словацького було засновано наприкінці дев’ятнадцятого століття. Спершу його називали Венецією – таку назву територія отримала через численні ставки, з’єднані між собою великою кількістю протоків. Так називали парк аж до Другої світової війни.
Колись парк перебував у приватній власності і був практично закритим для містян – його можна було оглянути тільки за плату на вході. Для заохочення до відвідин парку тут звели ресторан, танцювальний зал та навіть приміщення, де діяв театр. Тут вирувало життя – власники влаштовували на території регулярні танцювальні вечори, вистави, запрошували жонглерів, проводили лотереї, ярмарки та конкурси.
З 1937-го року парк перейшов у власність міста. Тоді ж його було модернізовано та відкрито для всіх міщан, а також надано території сучасну назву.
Попри те, що інформаційна дошка, розташована на вході до парку, повідомляє про стару назву території, однак у наш час каналів та ставків тут практично немає.
