Велике промислове місто Лодзь з його багатовіковою та цікавою історію буквально притягує до себе туристів з різних куточків країни та світу. Особливо “привабливим” місто стало для любителів індустріального туризму, пише lodz-name.eu.
Так, місто Лодзь з його численними старими фабриками та виробництвами – це унікальний майданчик для вивчення індустріального розвитку Польщі. Його навіть часто називають через це “польським Манчестером” – найбільшим центром текстильної галузі у цілому світі в дев’ятнадцятому столітті.
Які пам’ятки промислового міста варто побачити та цікаві факти про них – читайте у матеріалі нижче.
Лодзька “Manufaktura”
Найвпізнаванішою пам’яткою індустріальної історії Лодзі стала легендарна “Manufaktura” – колишня фабрика Ізраїля Познанського, яка свого часу здобула славу найбільшого текстильного підприємства у всій Європі. Її історія бере початок з першої половини дев’ятнадцятого століття.
Фабричний комплекс був буквально гігантським. Тут знаходилися ткацька, фарбувальна, прядильня, оздоблювальна та слюсарна майстерні. Разом з тим, на території потужного виробництва діяли відділення ремонту та будівництва машин, паровозне та пожежне депо, ливарня, газовий завод та велика кількість складських приміщень. Одразу поруч з фабрикою розташувався мальовничий палац самого промислового гіганта Ізраїля Познанського, який дуже дбав про свою справу та доклав чимало зусиль для розбудови рідного міста.
У самому палаці Познанського після реконструкції у 1975-му році запрацював музей історії міста. Сам же фабричний комплекс перетворився у потужний торговий та розважальний осередок Лодзі, і отримав назву “Manufaktura”.
Відновлена колишня фабрика Познанського щодня збирає сотні туристів та мешканців міста, відкриваючи перед ними десятки можливостей. У наш час це потужний розважальний, культурний та комерційний комплекс, чудова локація для бізнес-зустрічей, святкувань, шопінгу та гарного відпочинку. Для любителів індустріального туризму “Manufaktura” стане цікавою як унікальний об’єкт, що поєднав минуле та сьогодення. Окрім того, тут працює музей фабрики, що розповідає про історію колишнього виробництва та найбільші його досягнення.
Біла фабрика Людвіка Гейера
Наступна пам’ятка індустріального міста – фабрика Людвіка Гейера, відомого німецького промисловця, одного з піонерів розвитку текстильної промисловості в Лодзі. Людвік Гейер увійшов в історію як власник першої парової текстильної фабрики у Царстві Польському.
Фабрикант обрав свого часу саме Лодзь для будівництва потужного підприємства, і не прогадав: йому вдалося дуже швидко запустити в роботу завод, що дуже активно процвітав. Завдяки його праці у Лодзі вперше з’явилися ткацькі верстати, які функціонували за допомогою парової машини.
Його підприємство увійшло в історію як “Біла фабрика” (через колір штукатурки). Це був потужний фабричний комплекс з виробничими цехами: тут діяла прядильна, ткацька майстерні, типографія, фарбувальний цех та окрема майстерня. Продукція Людвіка Гейера була дуже популярною як в Царстві Польському, так і в Російській імперії, а також далеко за її межами.
У нас час на колишній фабриці Гейера працює Центральний музей текстилю, колишній сад підприємця перетворився у міський парк та Музей дерев’яної архітектури Лодзі під відкритим небом. Частина інших колишніх фабричних об’єктів перейшли у приватну власність.
Колишній фабричний комплекс і досі приваблює увагу мешканців та гостей Лодзі. Це один з найпопулярніших об’єктів індустріального туризму в місті.
Водосховище в Стоках у Лодзі
Мандруємо далі, на черзі – ще одна чудова пам’ятка історії індустріального міста. Йдеться про потужні резервуари для води у Стоках – підземне сховище для питної води, розташоване в одному з найбільших житлових масивів міста.
Ці резервуари по-справжньому особливі – комплекс ще часто називають справжнім “підземним собором” завдяки вигадливій архітектурі та цікавим інженерним рішенням. Їх було спроєктовано ще у перші роки двадцятого століття зусиллями англійського інженера Вільяма Ліндлі, якому належить також план каналізаційної системи Лодзі.
Інженер спроєктував чотири цегляні резервуари та встановив їх на пагорбі в Стоках. Кожен з них вміщує 15 мільйонів літрів чистої води.
Всі стіни та підлога підземного сховища виконано у напівкруглій формі, а самі резервуари побудовано у квадратній формі. Склепіння кожного з резервуарів підтримується за допомогою понад 80 колон, які формують близько сотні куполів. Вочевидь, саме через такі архітектурні та інженерні (всі деталі сплановано так, щоб зручно та швидко постачати воду місту) деталі підземне сховище води у Стоках і називають собором.
Попри те, що резервуари є чудовими пам’ятками часів активної індустріалізації Лодзі, доступ до них практично закритий – це заради безпеки. Однак іноді у підземний собор міста таки можна потрапити – так, наприклад, у 2012-му році тут відбувся концерт струнного квартету у рамках популярного Фестивалю чотирьох культур.
Фабрика Кароля Шайблера
Кароль Вільгельм Шайблер – одна з найвизначніших постатей в історії індустріального міста Лодзь. Сам фабрикант був родом з Рейнської області, однак, як і багато інших підприємців, прибув до Лодзі, щоб побудувати свою індустріальну імперію.
Фабрика Кароля Шайблера була відомою не тільки в межах Лодзі, а й у всьому Царстві Польському. Свого часу його прядильня з паровим двигуном потужністю у 40 кінських сил одягала ледь не всю Європу. Дуже швидко його фабрика посіла третє місце за величиною виробництва бавовни у всій країні.
Окрім того, Кароль Шайблер увійшов в історії Лодзі як активний громадський діяч. Його зусиллями в місті постав Комерційний банк, з’являлися нові храми, будувалися нові шпиталі, розвивалася освіта тощо. Також Кароль Шайблер запам’ятався як один з перших підприємців, який дбав про умови життя та здоров’я працівників своєї фабрики.
У наш час колишня фабрика Кароля Шайблера виконує різні функції. У палаці підприємця діє Музей кінематографії, стіни колишньої прядильні стали займають апартаменти Loft Aparts, тут розміщені житлові квартири, ресторани тощо. Робітничий масив виконує житлову функцію.
Лодзький “Монополіс”
Завод “Monopol Wódczany” було зведено наприкінці дев’ятнадцятого століття. Це було горілчане виробництво, що складалося з кількох будівель з різними функціями. “Monopol Wódczany” майже завжди перебував під контролем магістрату або державного казначейства, тут виготовлялася та розливалася чиста горілка, і денатурований спирт.
Головною “родзинкою” потужного алкогольного виробництва Лодзі була ароматизована горілка, яка й принесла славу та популярність напоям. Станом на 1970-ті роки тут діяла найсучасніша на той час у всій Польщі лабораторія з виробництва ароматизованих напоїв та цілих п’ять виробничих ліній.
Останню пляшку алкоголю на заводі було випущено у 2007-му році. З того часу у фабрики з’явився новий власник, який перетворив “Monopol Wódczany” на офісно-розважальний та культурний центр під назвою “Monopolis”.
Колишній горілчаний завод перетворився у незвичайне місце, де поєдналися різні сфери діяльності. Тут діє низка ресторанів та кафе, працює виставка картин, скульптур та фотографій в ARTgallery тощо.
