Часом для того, щоб побачити щось унікальне та цікаве, не обов’язково потрібно їхати далеко за межі своєї малої батьківщини чи за кордон. У межах Лодзького воєводства є чимало пам’яток архітектури та природи, чудових локацій для проведення дозвілля, які потрібно відвідати, розповідає сайт lodz-name.eu.
Одне з найцікавіших природних місць у межах регіону є давні гроти у Томашові-Мазовецькому. Чим особливі давні печери, цікаві факти з їхньої історії та причини, чому цю локацію неодмінно потрібно побачити – читайте у матеріалі нижче.
Звідки у Томашові-Мазовецькому взялися родовища?
Гроти у Томашові-Мазовецькому є залишками шахти, яка колись активно працювала – тут видобували кварцовий пісок. Печери, які може побачити сучасний відвідувач, стали справжнім відкриттям, здійсненим у ході розкопок після гірничих робіт у вісімнадцятому столітті.
Розкопки продемонстрували, що місцеві породи пісковика сягають ще прадавніх часів. Їм уже майже 100 мільйонів років і походять вони ще з останнього періоду мезозойської ери, так званого “крейдяного віку”. Вдалося з’ясувати і походження значних покладів кварцового піску – найімовірніше, що вони сформувалися під регулярним заходом та виходом морської води у Томашівську уголовину. Через такий багаторічний процес і були закладені поклади пісковика, а згодом завдяки цьому тут і організували шахту, в якій цінні копалини і видобували.
Детально про формування родовища писав дослідник Єжи Сосновський у своєму туристичному путівнику “Niebieskie Źródła – Groty”, який побачив світ у 1995-му році. Дослідник писав, що на цій території колись відкладалися як морські, так і наземні породи. Так і склалося, що поклали кварцового піску у басейні залягли настільки, що товщиною сягали 150-ти метрів.
Першими дослідниками родовищ пісковика були місцеві селяни, які добували пісок для фермерських та господарських потреб. Скелі “довбали” звичайним знаряддям праці – копачами або ж кирками. Отриманий пісок використовували, щоб посипати підлогу в оселях, садиби та тротуари перед будинками, однак він не підходив для будівельних цілей через доволі специфічну структуру.
Коли пісок із давнього родовища почали використовувати у промислових цілях?
Згодом слава про кварцовий пісок поширилася далеко за межі невеликого містечка. Місцеві селяни намагалися заробити кошти на родовищі, тому продавали пісок мешканцям сусіднього Томашова. Тут його також використовували, зазвичай, у таких же побутових цілях. Інколи така торгівля відбувалася за принципом обміну.
Інше ставлення до родовища та його покладів сформувалося у другій половині дев’ятнадцятого століття, коли активно почала розвиватися скляна промисловість. Саме тоді місцевий пісок почали добувати у більших масштабах, з’ясувавши, що у його складі знаходиться більше 80-ти відсотків прозорого кварцу. Інші ж домішки, які містилися у піску у невеликих кількостях, умільці-склороби вдало вміли відокремлювати.
Так пісок з родовища заслужив на високу оцінку склоробів. Зрештою, тут було налагоджено цілу систему – корисну копалину добували, завантажували на вози, запряжені кіньми, та відправляли до скляного заводу, що діяв у сусідньому Пьотркуві. Згодом обсяги робіт на родовищі значно збільшилися – запити на пісок почали надходити навіть зі столиці, куди кварцовий пісок доставляли за допомогою залізниці.
Однак після такого розквіту родовища відбулася трагічна подія, яка негативно вплинула на видобуток піску тут. Справа в тому, що шахти тут копали, здебільшого, невміло, і кожного разу на шахтарів, які спускалися все нижче вглиб родовища, чигала величезна небезпека. Дива не відбулося і одного разу через необережність у шахті трапився обвал, через що загинула людина.
Царська влада була вимушена накласти заборону на видобуток піску у родовищі та й взагалі – у підземних печерах. Та навіть попри заборону влади, місцеві мешканці, на власний страх та ризик, здійснювали тут розкопки, добуваючи легендарний пісок. Все змінилося тільки через кілька десятиліть, коли неподалік запрацювала професійна шахта з видобутку кварцового піску, набагато сучасніша на той час та безпечніша, і розробляла те ж родовище на масштабному промисловому рівні.
Гроти у Томашові-Мазовецькому як туристичний об’єкт у минулому
Після трагічного випадку та припинення видобутку тут пісковика система гротів перетворилася на туристичну пам’ятку. Згодом, на деякий час, про печери забули, а у міжвоєнні роки інтерес до них відновився, як і ідея перетворити локацію у справжній туристичний магніт. Історики стверджують, що цю ідею пропагували навіть німецькі загарбники під час Другої світової війни, які помістили інформацію про цю геологічну пам’ятку в один з кишенькових туристичних путівників.
Цікаво, що свого часу у давніх печерах навіть хотіли облаштувати угорську виноробню. Згадки про це датуються 1976-м роком, коли на гроти звернула увагу влада новоствореного Пйотркувського воєводства. Окрім того, тут прагнули облаштувати свого роду музей скляного виробництва під відкритим небом. Тоді ж і відбулися важливі дослідження з вивчення геологічних особливостей печер. Ними займалося Варшавське відділення Польського товариства наук про землю, яке здійснило детальний опис печер, геологічний аналіз та особливості антропогенних перетворень давніх печер.
Давні печери як принада для сучасних туристів
Гроти неодмінно будуть цікавими для всіх поціновувачів історії та шукачів пригод. Вони складаються з величезної кількості коридорів, алей, ніш та навіть окремих кімнат. Дослідження продемонстрували, що найбільшим у системі гротів є так званий “Королівський зал” – підземна комунікація, яка сягає тридцяти метрів у довжину, двадцяти п’яти метрів у ширину та трьох метрів у висоту. Найбільша ж печера сягає довжиною ста двадцяти метрів.
Таке відродження зацікавлення до давнього родовища кварцового пісковика привернуло увагу Європейського Союзу, який надав фінансову підтримку для відновлення гротів. Були здійснені деякі реставраційні роботи – з 2010-го року печери пристосували для огляду туристів, почали охороняти. Через два роки після цього, у 2012-му, печери офіційно стали доступними для огляду туристами.
Туристи можуть побачити тут чимало цікавого, заглибитися у підземну історію та дослідити унікальну геологічну пам’ятку. Тут можна обрати для себе популярний туристичний маршрут “Groty Nagórzyckie”, мандрівку яким супроводжують професійні гіди. Гіди розповідають про історію пам’ятки, розкопок, здійснених на території гротів, а також неодмінно поділяться з гостями легендами та оповідями, пов’язаними з цими печерами.
Також туристичний маршрут доповнений цікавою виставкою, що також розповідає про історію родовища, використання кварцового піску, традиційну технологію виробництва скла. Виставка складається з низки манекенів, копій гірничих знарядь часів створення давніх печер, уламків застиглої скляної маси. Всі ці деталі дозволяють відвідувачам відчути атмосферу часів видобутку піску, доторкнутися до історії.
Без сумнівів, знамениті гроти у Томашові-Мазовецькому – одна з головних геологічних пам’яток воєводства, які варто побачити кожному.
