Повітря, яким ми дихаємо, значною мірою впливає на стан нашого організму. Забруднене атмосферне повітря може призвести до появи хвороб дихальної та серцево-судинної систем, алергії, онкологічних захворювань тощо. Саме тому в містах, а особливо промислових та густонаселених, важливо збільшувати кількість зелених насаджень. Адже дерева та кущі покращують та очищають повітря, а ще за допомогою власної тіні впливають на температуру.
Місто Лодзь зажило слави одного з найбільших промислових міст Польщі. У другій половині XIX століття тут з’явилися сотні фабрик та заводів, пов’язаних з текстильною промисловістю. Звичайно, бурхлива індустріалізація не могла не позначитися на стані повітря. Про появу зелених оазисів в промисловій Лодзі та озеленення міста в XXI столітті – читайте в матеріалі на сайті lodz-name.eu.
Свіже повітря в міських лісах та парках
Бурхлива індустріалізація Лодзі розпочалася після 1820 року. Саме цього року уряд Королівства Польського проголосив Лодзь та її околиці зоною промислового розвитку.
Разом зі стрімкою індустріалізацією міста розпочалася і стрімка вирубка лісів, яких у самому місті і навколо нього було вдосталь. Лісова деревина використовувалася для будівництва будинків, майстерень, а також як паливо.
З часом лодзькі лісові масиви поріділи, адже місто постійно розширювалося та потребувало деревних ресурсів. А пришвидшена індустріалізація та урбанізація призвели до погіршення стану повітря в «польському Манчестері» – так називали промислову Лодзь.
Насаджувати парки та сквери у місті почали багаті промисловці Лодзі. Зелені насадження оточували їх маєтки та вілли. Однак були й громадські парки. Першим громадським парком Лодзі став парк Ждрусліска. Він був заснований у 1840 році. У 1850-х роках половину парку придбав заможний лодзький підприємець німецького походження Кароль Шайблер. Придбана Шайблером половина парку стала улюбленим місцем для відпочинку лодзьких працівників. Парк був відомий своїми дубами, вільхами, грабами, ялинами, і, звичайно, славився чистим повітрям.
На початку XX століття влада Лодзі заснувала сад на вулиці Панській, який згодом став найбільшим парком міста та був названий на честь Юзефа Понятовського.
У 1904 році почав закладатися парк, який згодом був названий на честь Юзефа Пілсудського. Його площа становить понад 170 га. В минулому жителі міста часто називали парк та прилеглу до нього територію «На здоров’я» або ж парком «Здоров’я».
Найбільшим лісовим комплексом міста став Лагевницький ліс – його площа становить близько 1200 га. Це найбільший ліс у Європі, який розташований повністю у межах міста. Другим за величиною міським лісом стало урочище Люблінек.
Ліси, парки та сквери значно покращували стан повітря у місті.
Висадження дерев
На початку XXI століття в межах ревіталізації – відновлення міського простору, у Лодзі щорічно висаджувалося декілька тисяч дерев. Іноді ця цифра була меншою або більшою. Наприклад, в 2013 році лодзька преса писала про те, що в межах осінньої посадки дерев було висаджено 800 нових дерев і 16 тис. кущів.
В 2017 році в Лодзькому воєводстві стартувало масове висадження дерев. Оскільки Лодзьке воєводство на той момент було найменш лісистим регіоном Польщі, лісівники взялися висадити 16,5 мільйонів дерев. Серед посаджених дерев домінували сосна, дуби, буки та тиса.
Того ж таки 2017 року було проведено озеленення центру Лодзі. Нові дерева з’явилися на низці вулиць Лодзі, а також на алеях та поблизу площ.
Попри щорічне озеленення, у 2021 році Лодзь увійшла до списку міст Європейського Союзу, які мають погану якість повітря. Рейтинг був опублікований Європейським агентством з охорони навколишнього середовища.
Бажаючи покращити стан повітря в місті, влада Лодзі продовжувала процес озеленення міста.
Озеленення будинків і громадських зупинок
В 2013 році лодзькі ЗМІ писали про те, що в’юнкі рослини прикрасили стіни 18 багатоповерхівок міста. Зелені стіни будинків додали вулицям Лодзі помітної мальовничості.
У 2022 році мешканці міста подали до Громадського бюджету ідею зелених зупинок. Такі зупинки мають низку плюсів. По-перше, вони створюють затінок для пасажирів, по-друге, в’юнкі рослини на зупинках зменшують концентрацію шкідливих речовин у повітрі. І, по-третє, такі зупинки дружні для птахів, адже неозеленені скляні зупинки часто стають пастками для пернатих.
